Віталій Коваленко: «Про біг можу говорити нескінченно»

-З чого все почалося? Як біг з’явився у вашому житті?

Моя спортивна історія розпочалася з бажання скинути зайву вагу. Просто бігати почав у 2011 році. Свого часу важив більше 100 кг. З 2012 року я повністю відмовився від всіх шкідливих звичок. Вже з 1 жовтня 2015 року я регулярно бігаю.  Якось приїхав у Дніпро, а тут проводили на Набережній благодійний забіг. Я подолав 5 кілометрів, і мені сподобалося. В той час був вегетаріанцем. Перший марафон пробіг у 2016 році і зрозумів, що це моє.Коли ти живеш у невеликому районному центрі, де люди не поспішають займатися спортом, бо живуть за принципом: «Спорт-це могила, а сало - сила», то на тебе, бігуна, дивляться, як на дивака. Підтримки в мене не було. Все змінилося, коли почав жити у Дніпрі.

-Як потрапили у біговий клуб StartDnipro?

Дізнався про клуб StartDnipro, підписався на їхні соціальні мережі  і слідкував за новинами. Далі були відкриті тренування під назвою «Убежим от дивана», які я відвідав. Перший мій старт на DniproEcoMarathon показав, що про біг я нічого не знаю. Всі помилки дали про себе знати. Я з Полтавської області, приїхав до дівчини у Дніпро, і вже тут рік живу. Вирішив, що коли адаптуюся до життя у новому місті, запишуся у клуб. У клубі я дізнався про те, про що навіть не замислювався – біг на пульсі, фітнес-годинники для контролю тренування і т.п. Напевно, я один з небагатьох, хто займався у всіх тренерів клубу. Свою дівчину я за руку привів у біговий клуб зі словами: «Місяць будеш тренуватися, аби зрозуміти: твоє це, чи ні». Вже майже рік тренується. Все залежить від тренера і кола спілкування.

-Зараз ви тренуєтесь у групі марафонців під керівництвом В’ячеслава Приходька. Чому обрали саме цю групу?

Мені подобається біг на довгі дистанції. Про тренера  можу сказати одне– це чудова людина, кращого тренера я не зустрічав. І не хочу. Коли сказав йому, що   хочу пробігти 100 кілометрів, він спочатку промовчав, а далі відповів: «Подивимося,  розберемося».

-Розібралися і 30 червня цього року ви пробігли 100 кілометрів на Київському ультрамарафоні. Як готувалися до цього старту?

До 100 км я готувався з початку року, а морально і ще раніше почав. Зареєструвався перед новим роком. Перші свої 50 кілометрів пробіг 1 січня 2018, поки більшість доїдала салати, або тільки починала святкувати. Взяв пляшку води, два вуглеводні батончики і побіг. Після того почав готуватися регулярно. За півтора місяці до старту я взагалі не хотів бігти 100 кілометрів. А потім прийшов на  тренування, тренер дав мені завдання, я його виконав, і загорівся знову стартувати. Моя спортивна мета на 2018 рік – пробігти 100 км з 10 годин. Я планував бігти у темпі 5.30-5.40. Так і вийшло. Бігти ультрамарафон мені сподобалося. Весь час дивувався можливостям свого організму , постійно хотів набрати більшу швидкість. Моя наступна мета – кращий результат. Я і досі не програмую себе на переможне місце на тумбі. Бігаю заради покращення результату, а треба вже замислюватися над п’єдесталом.

-Чому важливо тренуватися у біговій спільноті?

Бажано потрапити в бігове середовище. Коли приходиш на тренування, де всі біжать, це набагато цікавіше, аніж бігати самому. Наодинці важче.Якщо поряд є однодумці, то і займатися веселіше. Коли я біг перший марафон, нікого не знаючи, то були відчуття, що я наче робот, зомбі. Це нецікаво було. А коли біг другий марафон, то я вже знав 20 відсотків учасників, вітався з ними на дистанції. Це заряджає.

-Чи надихнули ви своїм спортивним прикладом когось ще з рідних, чи друзів, окрім дівчини?

Про біг можу говорити довго. За словами моєї сестри: «Його послухаєш, то хоч вдягай кросівки і біжи». Своїм прикладом надихнув її та племінницю. В 3,5 роки вона пробігла 100 метрів наInterpipeHalfMarathon. Отримала медальку. Я знаю людей, які почали бігати, аби показати гарний приклад своїм дітям. І бігають вже 5 років. Дітям найпростіше взяти приклад зі своїх найближчих людей.

-Про що видумаєте під час бігу?

Коли біжу думаю про все, що завгодно, можу поспілкуватися сам з собою. Буває настрій, коли і 35 не хочеться бігти, а іншим разом – 40 кілометрів замало. Отримую задоволення від бігу по шосе. Наступного року хочу спробувати себе в трейлі, можливо поїду на ChornohoraSkyMarathon.

-Які ще старти у цьому році запланували та яка наступна спортивна мета?

2 вересня біжу половинку у Полтаві, 16 вересня – ATBDniproMarathon, далі ще половинка у Запоріжжі.

По материалам SportDnipro